Діагностика слуху методами суб’єктивної аудіометрії

Суб’єктивна аудіометрія (від лат. Audio чую і грец. Metron міра) є основним видом діагностики слуху дітей (починаючи з віку 5 – 7 років) і дорослих.

Суб’єктивна аудіометрія заснована на відповідях обстежуваного (суб’єкта обстеження), звідки та отримала свою назву. Оскільки обстежуваний дає відповіді на звуки за допомогою натискання на кнопку, жестом чи іншою дією, тобто поведінковими відповідями, то суб’єктивну аудіометрію називають також поведінковою аудіометрією.

При суб’єктивній аудіометрії визначають слухову чутливість обстежуваного до різних звуків – тональним, шумовим і мовним, як правило – щодо чутливості нормальночуючих, молодих дорослих.
Але в цьому полягає й обмеженість суб’єктивної аудіометрії — неможливість точно діагностувати конкретне місце ураження. Для уточнення діагнозу необхідний інший вид діагностики слуху — об’єктивний. Об’єктивні методи діагностики: імпедансометрія, отоакустична емісія, коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП), консультація суміжних спеціалістів, магнітно-ядерний резонанс або / та комп’ютерна томографія — описані в інших статтях на сторінках нашого сайту.

Суб'єктивна аудіометрія - всеосяжний вид діагностики слуху, так як охоплює всі рівні органу слуху, від зовнішнього вуха до кори головного мозку. Результати суб'єктивної аудіометрії дозволяють оцінити стан органу слуху всіх відділів в цілому.

Іншим обмеженням суб’єктивної аудіометрії є здатність розуміння і виконання інструкцій, які дає обстежуваним медсестра-аудіометрист або лікар-сурдолог (отоларинголог). Тому суб’єктивна аудіометрія виконується дорослим і дітям старше 5 – 7 років.

Результати суб’єктивної аудіометрії представляють в графічній формі на спеціальному бланку, який називається аудіограма. Суб’єктивну аудіометрію проводять в аудіометричному кабінеті в стандартизованих умовах і на спеціальному приладі — аудіометрі.

Умови суб'єктивної аудіометрії

Наявність аудіометра
Аудіометр — це медичний електроакустичний прилад, що дозволяє виробляти кількісну та якісну оцінку показників слухової функції. Аудіометр обов’язково повинен бути відкалібрований і повірений відповідно Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”.
Шумозаглушене приміщення (кабіна) з рівнями шуму, що не перевищують встановлених міжнародним стандартом значень на аудіометричних частотах.
Висока кваліфікація медсестри-аудіометриста або лікаря-сурдолога, отоларинголога, який проводить аудіометричне дослідження.
Бажання обстежуваного брати участь в обстеженні, розуміння інструкцій, бажання й здатність їх виконувати.

У Медичному Центрі АВРОРА ™ аудіометрія проводиться в спеціальному аудіометричному кабінеті. Обстежуваний знаходиться в спеціальній шумозаглушеній кабіні, рівень шуму в якій відповідає міжнародним стандартам.

Методи суб'єктивної аудіометрії

Суб’єктивна аудіометрія включає кілька методів обстеження:

оцінка відстані сприйняття шепітного та розмовного мовлення;
камертональні тести Бінга і Федерічі, названих на честь вчених, що їх розробили
обстеження за допомогою аудіометра.
Оцінка відстані сприйняття шепітного та розмовного мовлення — це визначення відстані, з якого обстежуваний чує розмовну і шепітну мову. Для цього обстежуваного просять повторювати двозначні числівники (наприклад, двадцять п’ять, тридцять вісім), які вимовляє спеціаліст, поступово віддаляючись від пацієнта.

Камертональний дослід Бінга проводиться за допомогою звучного камертона (С128, частота 128 Гц). Ніжку камертона розташовують за вушної раковиною (Малюнок 1). При цьому закривають і відкривають зовнішній слуховий хід. Обстежуваного просять порівняти гучність звуку при закритому й відкритому зовнішньому слуховому ході.

Малюнок 1. камертональний дослід Бінга

Якщо звук при закритому зовнішньому слуховому ході сприймається як більш гучний (результат досвіду Бінга позитивний), то це свідчить про те, що звукосприймальний апарат не порушений. А якщо не змінюється (результат досвіду Бінга негативний) – про порушення звукопровідного апарату.

Камертональний досвід Федерічі також проводять за допомогою камертона С128. Обстежуваний порівнює гучність звучання камертона, розташованого на козелку вушної раковини та на соскоподібному відростку (Малюнок 2). У нормі й при ураженні звукосприймального апарату камертон, що звучить, сприймається голосніше з козелка. При ураженні звукопровідного апарату камертон сприймається голосніше з соскоподібного відростка.
Результати сприйняття шепітної та розмовної мови та камертональних тестів дають орієнтовну інформацію про ступінь і характер зниження слуху.

Малюнок 2. камертональний досвід Федерічі.

Обстеження за допомогою аудіометра

Обстеження за допомогою клінічного аудіометра дає більш точні кількісні й якісні дані про слух.

Вимірювання порогів чутності повітряно-проведених звуків

Поріг чутності — це мінімальний рівень звукового сигналу, який викликає слухове відчуття. Він вимірюється в децибелах (дБ) щодо стандартизованого порога чутності нормальночуючих молодих дорослих. Пороги чутності повітряно-проведених звуків вимірюють в діапазоні частот від 125 до 8000 Гц за допомогою головних повітряних телефонів, розміщених на вушній раковині

Вимірювання порогів чутності кістково-проведених звуків

Пороги чутності кістково-проведених звуків вимірюють в діапазоні частот аудіометра від 250 до 8000 Гц за допомогою кісткового телефону, розташованого за вушною раковиною на кістці соскоподібного відростка.

При вимірюванні порогів повітряно і кістково-проведених звуків медсестра-аудіометрист за допомогою атенюаторів аудіометра поступово збільшує силу звуку з кроком в 5 дБ до тих пір, поки пацієнт не відзначить натисканням на кнопку, що чує звук.

Визначення порогів чутності вимагає від пацієнта розуміння завдання обстеження й уваги при прослуховуванні тонів, що пред’являються через головний або кістковий телефон.

Мовна аудіометрія

Сприйняття мови є найважливішою функцією й залежить від стану як периферичного, так і центрального відділу органу слуху. У слуховій корі відбувається вищий аналіз, необхідний для розуміння мови.

Мовна аудіометрія полягає у визначенні розуміння (розбірливості) слів. Слова з фонограми передаються через головні телефони або кістковий вібратор аудіометра на вухо обстежуваного пацієнта. Пацієнта інструктують повторювати почуті слова й обчислюють відсоток правильно понятих слів.

Мовна аудіометрія дозволяє виявити соціальну адекватність слуху. Цей метод являє цінність для діагностики центральних і периферичних уражень органу слуху.

У Медичному центрі АВРОРА для проведення мовної аудіометрії використовують числівники слів (список Є. М. Харшака) і багатоскладові слова (список Г. І. Грінберга і Л. Р. Зіндера). Слова збалансовані по частоті вживання складів. Рівень сили звуку калібрується в дБ щодо порога чутності нормальночуючих молодих дорослих.

Для кожного вуха визначають поріг 50-відсоткової розбірливості повітряно і кістково-проведених числівників слів. Цей поріг – рівень сили звуку, при якому обстежуваний правильно повторює 5-7 з 10 пред’явлених числівників слів.

За допомогою складних слів Г. І. Грінберга і Л. Р. Зіндера визначають поріг 100-відсоткової розбірливості мови. Дослідження проводять тільки за допомогою повітряних телефонів. Цей поріг — рівень сили звуку, при якому обстежуваний правильно повторює 30 слів з 30-ти пред’явлених слів.

Вимірювання починають при рівні звуку, що перевищує 50-відсотковий поріг розбірливості числівників на 30 дБ. Якщо 100-процентна розбірливість слів не досягається, рівень звуку збільшують на 10 дБ і повторно визначають розбірливість.

Визначення порогів слухового дискомфорту

Поріг слухового дискомфорту — це сила звуку, при якій звук неприємно гучний. Пороги слухового дискомфорту визначають для повітряно-проведених тональних сигналів аудіометра в діапазоні 500 – 6000 Гц.

Для цього плавно збільшують рівень тонального сигналу до тих пір, поки обстежуваний повідомить, що звук став неприємно гучним.

Різниця між порогом чутності тону й порогом слухового дискомфорту становить динамічний діапазон слуху. У нормі динамічний діапазон слуху становить 70 – 100 дБ в залежності від частоти. При сенсоневральної приглухуватості пороги слухового дискомфорту відповідають порогам нормальночуючої людини, а динамічний діапазон слуху звужений.

Пороги чутності повітряно і кістково-проведених звуків, а також порогів слухового дискомфорту використовуються для обчислення необхідних пацієнту електроакустичних параметрів і індивідуального програмування слухових апаратів.